Житомирський державний університет імені Івана Франка Соціально-психологічний факультет
| Про факультет | Деканат | Кафедри факультету | Студентське братство | Наукова діяльність | Проекти факультету | Новини |
конференції та семінари
«Особливості викладання фахових психолого-педагогічних дисциплін іноземною мовою»
Готувалися до семінару у Шевченківські дні. Свого ми не цураємося, а
друга частина Кобзаревого заповіту, чужому навчатися, саме на часі. Чого
бідні? Бо дурні. Чого дурні? Бо бідні. Час розірвати це чортове коло! 29
березня 2011 року на соціально-психологічному факультеті відбувся
семінар «Особливості викладання фахових психолого-педагогічних
дисциплін іноземною мовою». Обговорювалася доцільність та проблеми
викладання фахових дисциплін іноземною мовою. Приємно відзначити,
що активним учасником семінару став ректор ЖДУ ім. І. Франка, професор
Петро Юрійович Саух. Він відзначив, що поглиблене вивчення іноземних мов
є частиною стратегічного плану університету і задоволений, що факультет
опікується цією проблемою з 2003 року. Вступне слово мав декан
соціально-психологічного факультету, професор Оле
ксандр Леонідович
Музика. Підсумовуючи 8-річний досвід поглибленого вивчення іноземних
мов, він визначив наступні завдання: - профілізація базової
іноземної мови у відповідності з державними освітніми стандартами, що
має забезпечувати кафедра іноземних мов; - викладання фахових
дисциплін іноземними мовами, що забезпечують випускові кафедри; -
кадрова політика кафедр має бути спрямована на те, щоб молоді викладачі
мали рівень знань іноземної мови С (право викладання іноземною мовою).
Також із повідомленнями виступили: проректор з наукової роботи, професор
Наталія Андріївна Сейко, завідувачка кафедри соціальної педагогіки та
педагогічної майстерності, доцент Світлана Миколаївна Коляденко,
завідувач кафедри фізики Олександр Кирилович Ткаченко, викладач кафедри
англійської мови Інституту іноземної філології ЖДУ ім. І. Франка Ніна
Олександрівна Деркач. Інтерес присутніх викликала доповідь магістрантки
58 групи Наталії Кривой, яка провела дослідження серед студентів та
викладачів СПФ щодо доцільності впровадження фахових курсів іноземною
мовою. Згідно результатів, більшість студентів розуміють переваги та
перспективи вивчення фахових дисциплін іноземною мовою. Адже, нагадаємо,
що іспит з іноземної мови є обов’язковим при вступі у магістратуру.
 |
 |
 |
Про актуальність і інтерес до теми семінару свідчить велика кількість
учасників – 47 осіб, серед яких викладачі Житомирського державного
технологічного університету, завідувачі кафедр та викладачі
Житомирського державного університету імені Івана
Франка, завучі
загальноосвітніх шкіл: Інна Анатоліївна Яворська (гімназія №3), Ірина
Михайлівна Карпова (ЗОШ №12), Леонтина Леонідівна Грищук (ЗОШ №16),
Олена Леонідівна Лисянюк (ЗОШ №20), Наталія Олександрівна Шиш (ЗОШ №21),
Світлана Олександрівна Мельник (гімназія №23), Ірина Володимирівна Лавренчук (ЗОШ №28), Галина Захарівна Лапутько (ЗОШ №27), Галина Львівна
Василенко (ЖМК), а також Світлана Мефодіївна Тарасенко (Житомирський
військовий інститут Національного авіаційного університету). Тема
обговорення була цікавою і студентам СПФ – це студенти-іноземці,
студенти, які вже вивчають фахові дисципліни іноземною мовою і, навіть,
першокурсники. Головна подія семінару - презентація білінгвального
навчально-методичного посібника «Актуальні проблеми соціальної
педагогіки» (автори: Н.А. Сейко, С.М. Ситняківська). Книгу представила
старший викладач кафедри соціальної педагогіки та педагогічної
майстерності, кандидат педагогічних наук Світлана Михайлівна
Ситняківська. Особливе зацікавлення присутніх викликала доповідь наших
друзів із кафедри бухгалтерського обліку Житомирського державного
технологічного університету – це кандидати економічних наук, доценти
Катерина Василівна Романчук, Олена Миколаївна Глущук та Аліна
Володимирівна Рабошук. Колежанки презентували свою методику викладання
фахових дисциплін іноземними мовами та продемонстрували фахові
підручники іноземними мовами. Своїм досвідом викладання математики
англійською мовою поділився також доцент кафедри математики ЖДУ ім. І.
Франка Анатолій Олександрович Погоруй. Він розробив власн
у методику
викладання математичних дисциплін англійською мовою, яку застосовує при
викладанні математики в мексиканських університетах університеті.
Завідувачка кафедри іноземних мов ЖДУ ім. І. Франка, доцент Ірина
Володимирівна Кузнєцова сказала про те, що її багаторічні спроби
створити групи поглибленого вивчення іноземної мови, в які відбиралися б
студенти з кращою підготовкою, не знаходили підтримки у деканів
факультетів. Від Інституту іноземної філології ЖДУ ім. І. Франка
виступила доцент кафедри англійської мови Ірина Миколаївна Василюк, яка
вказала як на доцільність викладання фахових дисциплін іноземною мовою,
так і на певні проблеми і суперечності, які при цьому виникають. Чимало
цікавих ідей дали вчителі зі шкіл із поглибленим вивченням іноземних
мов. Зокрема, завуч Світлана Олександрівна 23-ї гімназії повідомила, що
їхні учні вивчають іноземну мову за автентичними підручниками, тому від
університету очікують вищого рівня навчання. Декан Олександр Леонідович
Музика запевнив, що якщо таких учнів буде близько десяти, то фахові
дисципліни іноземною мовою вони вивчатимуть, починаючи уже з першого
курсу, тому їх знання мови аж ніяк не втратиться, а тільки поглибиться.
Після жвавої дискусії, учасники семінару дійшли висновку, що викладання
фахових психолого-педагогічних дисциплін є актуальним і необхідним,
проведення дискусії на цю тему є потрібним, у зв’язку з чим було
прийняте рішення про періодичне проведення на базі
соціально-психологічного факультету науково-методичних семінарів за
даною тематикою.
 |
 |
 |
Знову згадалося Шевченкове: «У кожного своя доля і свій шлях широкий!» Не всі захочуть докладати зайвих зусиль, тому й не всім бути магістрами, аспірантами, професорами. Хтось із бакалаврським дипломом сумлінно працюватиме, а чиїхось зусиль стане на «спеціаліста». А от магістра без володіння іноземною в межах своєї професії, без того, щоб читати іноземною фахові публікації і вміння підготувати власну, в сучасному європейському університеті годі й уявити. Кожен вільний у виборі свого шляху. Хтось шукатиме легший, а хтось – докладатиме всіх зусиль, щоб піднятися на вищі сходинки життєвого успіху. Соціально-психологічний факультет сприймає тих і інших, та створює умови для всіх.
Наукова школа академіка В.О. Моляко «Стратегії творчої діяльності»
15
жовтня в рамках заходів з нагоди Дня університету кафедра соціальної та
практичної психології презентувала Наукову школу академіка В.О. Моляко
«Стратегії творчої діяльності». Теплими словами про свого наставника
зібрання відкрив декан соціально-психологічного факультету Олександр
Музика. Згадувалися студентські роки, навчання в аспірантурі і те, що на
кафедрі вже працює дев’ять моляківців – кандидатів психологічних наук. З
теоретичними повідомленнями виступили проректор з наукової роботи Н.А.Сейко,
професор М.М.Заброцький, доцент О.О.Музика.
Окремі проблеми психології творчості, обдарованості та розвитку здібностей розглянули у своїх повідомленнях викладачі кафедри Л.М.Фальковська, І.С.Загурська, О.М.Савиченко, Т.М.Майстренко, В.О.Климчук та О.В.Мазяр. Остання година роботи була присвячена науковому доробку академіка. Учасники презентації ознайомились з книгами як самого вченого, так і його учнів. Літературна виставка включала монографії В.О.Моляко, нові видання, які зараз є навчальними посібниками та книги написані у співавторстві з викладачами. Не забувають викладачі кафедри й надцінного подарунка академіка.
Півтори тисячі рідкісних психологічних видань з власної бібліотеки Валентина Олексійовича – це скарб не тільки для аспірантів і магістрів, але й для досвідчених науковців.
 |
 |
 |
 |
 |
«Соціальне партнерство у професійній підготовці соціальних педагогів».
13 травня 2010 року на базі соціально-психологічного факультету кафедри соціальної педагогіки та педагогічної майстерності була проведена міжрегіональна конференція «Соціальне партнерство у професійній підготовці соціальних педагогів». На конференції були присутні представники державних та недержавних установ: Житомирського вищого професійного училища-інтернату, Житомирського обласного центру ресоціалізації наркозалежної молоді «Твоя перемога», Житомирської обласної громадської організації «Перспектива», Коростенського будинку дитячої творчості, Житомирського обласного притулку для дітей та ін.
 |
 |
 |
ІІІ Міжрегіональний семінар «Впровадження у навчальний процес програми ціннісної підтримки розвитку здібностей та обдарованості» в рамках освітнього експерименту «ТРИ КРОКИ»
Програма
ціннісної підтримки розрахована на співпрацю між науковцями і
педагогами-практиками, у результаті якої кожен педагог-учасник
експерименту отримає право на власну модифікацію програми «Три кроки» із
врахуванням вимог і особливостей конкретної педагогічної ситуації.
У семінарі взяли участь представники Лабораторії психології творчості Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Інституту обдарованої дитини АПН України, Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г Короленка, Управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації, Кафедри психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Житомирського центру науково-технічної творчості, Житомирського обласного педагогічного ліцею, Озерненської гімназії Житомирського району, Бердичівської експериментальної ЗОШ №10 та ін.
Семінар складався з двох частин. В першій традиційній частині були представлені теоретичні повідомлення науковців з проблеми теоретико-методологічних засад ціннісної підтримки розвитку здібностей та обдарованості. А от формат другої частини був особливий. Тут спілкувалися науковці і ті, кого вони досліджували: діти і дорослі люди. Були і вчителі, і батьки, і керівники гуртків. Всі учасники та гості побачили картини, погортали сторінки дитячих книг маленьких геніїв, послухали їх спів, виконання музичних творів тощо. Робота семінару проходила в аудиторії, де були виставлені досягнення вихованців центру науково-технічної творчості, житомирського педагогічного ліцею (Аліна Жуковець, Артур Будім, Сергій Михнюк, Зоряна Головецька), Озерненська гімназія (Віталій Корєцков, Євген Торяник, Маргарита Івасенко, Олександра Барабаш, Аліна Барсукова).
У ролі досліджуваних також виступали викладачі та студенти соціально-психологічного факультету (Валентин Ковальов, Оксана Горай, Наталія Погорєлова, Надія Нестерчук, Олена Мазур, Юля Худякова, Антон Набатчіков, Юлія Балан з музичної групи «Alice in Wonderland», учасники практикуму «Мистецькі студії»), а також народна майстриня Людмила Тодорович, юні художниці Влада Фуріхата та Наталя Швець, оригаміст Ростислав Сікан та ін. Особливим гостем семінару був заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії імені Івана Огієнка, професор Володимир Федорович Шинкарук. Особливість цього семінару – це живе спілкування науковців, дітей, які стали на шлях розвитку здібностей та дорослих людей, що покликане виявити механізми розвитку творчих здібностей та обдарованості.
Таким чином, з одного боку реалізовано принцип включеності в розробку програми тих, для кого вона призначена, а з іншого – спілкування в такому форматі вже само по собі було ціннісним обміном і ціннісною підтримкою. Розпитували один одного, аплодували, були несподівано терплячими і не хотіли розходитися. Найменша учасниця семінару, шестирічна Рибка (Олександра Швець), то засинала, то прокидалася у мами на руках, а потім перебралася на коліна до професора Володимира Шинкарука і стала серйозно та професійно позувала для фото.
Найцікавіше, що є у світі - це людина. Тому інтерес до людей, які відкривали свою душу, був щирим, глибинним та непідробним і більшою мірою спрямований на них самих, а вже потім на їх картини, вірші, пісні, моделі. Переглянути відео
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
I міжрегіональний семінар програма розвитку розвитку здібностей та обдарованості "три кроки"
У Законі України «Про
освіту», Національній програмі «Діти України», Програмі розвитку
обдарованих дітей та молоді,
в Концепції державної програми роботи з обдарованою молоддю ставляться
завдання розвитку здібностей і обдарованості дітей та студентської
молоді. Вже розроблені і діють ряд прикладних програм, спрямованих на
виконання цих завдань. І хоча дані про їх ефективність достатньо
суперечливі і фрагментарні, все ж намітилися деякі узагальнення і
висновки, що стосуються насамперед методологічних засад цих інновацій. В
першу чергу це стосується ментальних і практичних зрушень в постановці
завдань із «виявлення, відбору і подальшого розвитку, ранньої
диференціації дітей за здібностями» до створення розвивального
середовища, в якому здібності і обдарованість розвивалися б завдяки
власній суб’єктній активності дітей.
У лабораторії психології творчості Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, з якою кафедра соціальної та практичної психології співпрацює вже 10 років, під керівництвом В.О. Моляко ще в 1991 р. розроблено методологічні засади програми розвитку творчих здібностей та обдарованості і опубліковано методичні рекомендації «Творча обдарованість дітей». Авторська програма О.Л. Музики є логічним продовженням цього наукового підходу і доповнена даними наукових досліджень та авторськими методиками, які були розроблені на кафедрі соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка.
Особливість програми ціннісної підтримки розвитку здібностей і обдарованості «Три кроки» в порівнянні з іншими програмами з подібними завданнями полягає в кількох принципових відмінностях:
- у програмі «Три кроки» не робляться особливі акценти на вдосконаленні учбової діяльності учнів, натомість пропонується більшою мірою зосередитись на створенні розвивального середовища, яке сприяло б мобілізації суб’єктної активності особистості, спрямованої на розвиток здібностей у різних видах діяльності;
- на етапі розвитку здібностей як розвивальні розглядаються переважно ситуаційні чинники (соціальні, діяльнісні та вікові) у їх взаємопроникненні та взаємодії;
- на етапі розвитку обдарованості (як вищого рівня розвитку здібностей) розвивальні впливи здійснюються через ціннісну регуляцію розвитку і саморозвитку особистості;
- для підтримки розвитку здібностей та обдарованості застосовується рефлексивна актуалізація ціннісного досвіду учнів, підтримка референтних осіб, створення ситуацій успіху та взаємного поцінування досягнень всіх, без винятків, учнів, розширення чи видозміна поля діяльностей ще до настання ціннісно-мотиваційної виснаженості.
Мета програми полягає у створенні умов для розвитку особистості учнів на основі розвитку їх здібностей, творчих здібностей, а в окремих випадках – обдарованості.
Завдання програми:
- створення розвивального середовища, яке було б ізоморфним за більшістю параметрів до динамічних умов сучасного суспільства;
- розвиток загальних здібностей дітей на основі досягнення успіхів у різних видах діяльностей;
- створення умов для розвитку творчих здібностей та обдарованості;
- розробка ефективних методів дослідження динамічних характеристик здібностей;
- розробка організаційно-педагогічних методів управління розвитком здібностей дітей на основі врахування вікових, соціально-психологічних та діяльнісних закономірностей розвитку здібностей та обдарованості;
- створення моделі ефективної взаємодії школи, батьків, позашкільних закладів, органів місцевого самоврядування в розвитку здібностей та обдарованості.
Програма ціннісної підтримки розвитку здібностей та обдарованості „Три кроки” орієнтована на гармонізацію стосунків між людьми, на підвищення адаптивності людини у світі, на забезпечення психологічної комфортності особистості. Розвиток здібностей – це засіб досягнення цієї мети. Програма може розпочинатися і в початкових, і в середніх, і в старших класах. Звичайно, при тому, що основні „кроки” цієї програми залишаються однаковими, методичне забезпечення повинно різнитися на основі врахування особливостей вікового і соціального розвитку дітей.
Перший крок. Завдання педагогічного колективу – зробити так, щоб кожен учень був успішним в якомусь виді діяльності. Чи буде це навчальна чи позанавчальна діяльність – не так уже й важливо.
Другий крок. Робота педагогічного колективу має бути спрямована на те, щоб навчити учнів, вчителів та батьків поціновувати досягнення дітей, а дітей – приймати позитивну оцінку. Це не таке вже й просте завдання, як може видатися на перший погляд. У нашій соціокультурній ситуації більше прийнято вимагати, карати, робити зауваження, попереджувати тощо, а от форми вияву поцінування дуже бідні і недиференційовані.
Третій крок. Завдання школи – зробити так, щоб на кожному ступені навчання (початкові, середні, старші класи) кожен учень хоча б тричі був успішним у різних видах діяльності.
Безперечно, що з точки зору методичного та й психологічного забезпечення третій крок найважчий, але він і найважливіший. Для прикладу, виділимо проблему переорієнтації учнів на іншу діяльність чи на інші аспекти однієї й тієї ж діяльності у тому випадку, коли він уже досяг успіху, отримав визнання і намагається закріпити перемогу. Ще одна проблема – це забезпечення необхідної кількості діяльностей для самоствердження всіх учнів. Третя проблема – це подолання релятивності успіху. Учень має почувати себе першим номером і в тому випадку, коли він переможець всеукраїнської олімпіади з математики, і в тому, коли він ставить намет найкраще від усіх.
Музика О.Л.
Програма ціннісної
підтримки розвитку здібностей та обдарованості «Три кроки». – Житомир:
Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. – 34 с.
Програма „Три кроки” зорієнтована не на те, щоб ще в школі роз’єднати дітей за ознакою різниці у їх здібностях, навпаки, вона спрямована на об’єднання, основане на взаємному поцінуванні і взаємній повазі. Ця програма не обмежується розвитком здібностей, а враховує соціальні аспекти розвитку особистості. Вона дає змогу учневі у шкільні роки не жити дорослими проблемами, а вчитися, робити помилки, шукати себе у різних діяльностях і знайти себе на основі усвідомлення можливості розвитку власних здібностей як засобу реалізації свободи особистості.
Зміст ціннісної підтримки полягає у створенні оптимальних умов діяльності для реалізації учнями потреби у визнанні в контактній соціальній групі завдяки власним здібностям і вмінням. Таким чином, успішні стратегії досягнення визнання генералізуються і набувають ціннісного статусу не за рахунок зовнішнього тиску, а в результаті власної активності особистості.
Отже, ціннісна підтримка – це система заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для виникнення та збереження суб’єктних цінностей, за допомогою яких людина реалізує потребу у визнанні. Завдання ціннісної підтримки – створити умови для досягнення визнання. Одне з вихідних положень полягає в тому, що не можна дати людині готових цінностей, а можна лише створити умови для того, щоб людина заслужила визнання і, усвідомивши всі його складові, сформувала уявлення про те, якими способами і серед яких людей воно досягається. Йдеться про особливості її здібностей, якими досягається визнання, і особливості життєвого досвіду, в якому зафіксовано обставини успішних чи неуспішних спроб реалізації домагань визнання, тобто життєві цінності людини. З іншого боку, людина не може не враховувати зовнішніх по відношенню до неї характеристик, основною з яких є контактна соціальна група і референтні особи, які, власне, і є суб’єктами визнання. Зазначимо лише, що як засоби ціннісної підтримки можуть бути використані усна народна творчість у дошкільному та молодшому шкільному віці, груповий соціально-психологічний тренінг – у підлітковому віці, тренінги рефлексивності – у юнацькому тощо.
   |
   |
міжнародна науково-практична конференція "творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків"
22
– 23 квітня 2005 року кафедра соціальної та практичної психології
Житомирського державного університету імені Івана Франка організувала
Міжнародну науково-практичну конференцію „Творчість як засіб
особистісного росту та гармонізації людських стосунків”.
Співорганізаторами проведення цього заходу були Державний фонд
фундаментальних досліджень Міністерства освіти і науки України,
лабораторія психології творчості Інституту психології імені Г.С. Костюка
АПН України, кафедра психології Національного педагогічного університету
імені М.П. Драгоманова та кафедра педагогіки і психології Житомирського
обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Конференція
підвела своєрідний підсумок багаторічному дослідженню проблеми розвитку
творчої особистості, що здійснювалося дослідницькою групою викладачів
кафедри під керівництвом дійсного члена АПН України, доктора
психологічних наук, професора, завідувача лабораторії психології
творчості Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України В.О. Моляко.
Головним здобутком науковців кафедри стала презентація оригінальної структурно-операціональної моделі обдарованості людини та розробленої на її основі методики вивчення індивідуальної динаміки здібностей, що може ефективно використовуватися психологами у роботі з різними віковими категоріями обдарованих особистостей.
Географія міжнародної науково-практичної конференції достатньо широка. Понад 200 заявок від науковців із Польщі, Росії, Білорусі та Молдови надійшло на адресу оргкомітету. Українська психологічна школа на конференції була представлена академіками, докторами психологічних наук, професорами, завідувачами кафедр та лабораторій, а також аспірантами із провідних вузів і науково-дослідних установ, серед яких Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України (м. Київ), Інститут соціальної та політичної психології АПН України (м. Київ), Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова (м. Київ), Кам’янець-Подільський державний університет, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького, Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича та багато інших.
Основні напрямками роботи конференції:
соціальні та особистісні аспекти розвитку творчості та обдарованості;вікова динаміка творчих здібностей;
ціннісна регуляція творчої діяльності;
психосемантика свідомості творчої особистості;
методи дослідження творчих здібностей та обдарованості.
   |
   |
За результатами роботи конференції було видано:
міжнародна науково-практична конференція "чорнобильська катастрофа: 20 років потому (інтердисциплінарні аспекти)"
26 квітня 2006 року на базі соціально-психологічного факультету викладачами кафедри соціальної та практичної психології за результатами проведеного дослідження ціннісної підтримки учнів, що проживають в зоні радіологічного контролю було проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Чорнобильська катастрофа: 20 років потому (інтердисциплінарні аспекти)».
Основні напрямками роботи конференції:
Чорнобильський слід у душах людей: психологічний аналізПедагогічні і соціально-педагогічні особливості роботи на територіях, що постраждали від аварії на ЧАЕС
Екологічні і біологічні аспекти змін, які відбулися внаслідок аварії на ЧАЕС
Медичні наслідки чорнобильської катастрофи: шляхи подолання та корекції
Мовна палітра Полісся в постчорнобильській реальності
