Соціально-психологічний факультет

Про факультет Деканат Кафедри факультету Студентське братство Наукова діяльність Проекти факультету Новини

Наші випускники

Дмитро Мельник, випускник спец. «Практична психологія» (2017), ведучий, телеведучий, організатор свят

  • Чи здійснилася за час навчання на СПФ Ваша мрія? У дитинстві я хотів бути вчителем, навчатися сам і навчати інших, але використовуючи для цього якісь нестандарті методи, тобто так, щоб дітям було комфортно і цікаво вчитися. Після закінчення школи мене не покидала думка про вступ у педагогічний вищий навчальний заклад. Коли прийшов час вступної кампанії, я не задумуючись подав документи саме на соціально-психологічний. Всі мої рідні задали одне і те ж питання: «Як? Ти ж хотів бути вчителем, а психолог – це спеціальність зовсім не вчительська!», але я відчував, що саме тут мені буде зручно, легко і насичено. Побувавши на різних заходах та подіях соціально-психологічного у мене не виникло навіть сумніву щодо мого місця навчання, і не виникає його й до сьогодні – я гордий званням – випускник соціально-психологічного факультету.
  • Яким для Вас було навчання на СПФ?Навчання – це не тільки практичні, семінарські заняття, участь у наукових конференціях і круглих столах, а ще й різноманітні культурно-мистецькі заходи факультету, флешмоби, фотосесії, різні волонтерські та освітні проекти, що давали змогу розвиватися особистісно та професійно, а ще – навчання подарувало незабутні виступи на сцені, спочатку це були новорічні та тематичні концерти, а далі грандіозний випуск студентів, грандіозний – в повному розумінні цього слова, адже таких випусків як на СПФ немає ні на одному факультеті, ну, й, звичайно, СПФ подарував мені справжніх друзів, які в моєму житті до сьогодні, один з них – сам соціально-психологічний!
  • Де Ви на разі працюєте? Ваша порада стосовно вибору майбутньої професії абітурієнтам? Зараз я працюю журналістом-телеведучим на одному з національних телеканалів країни, маю можливість бути серед кращих, можливість вчитися в кращих. Це те, до чого я йшов 5 років. Популярність, зйомки, сенсації, безліч прихильників та підписників у соціальних мережах, чималі гонорари та постійна зайнятість – все це завдяки соціально-психологічному! Варто обирати професію з яскравою перспективою! Обирай професію, що могла б забезпечити тобі постійний творчий розвиток задля твого майбутнього!
  • Що для вас СПФ? СПФ – це, насамперед, люди – викладачі, працівники деканату, лаборанти кафедр, які завжди, при будь-якій погоді, за будь-яких обставин, з будь-якого приводу прийдуть на допомогу, надихнуть, змотивують, підтримають; це весела, творча, неповторна команда тих, хто поділяє спільні цінності; це справжня велика родина. І я вдячний Вам за наполегливу працю та гордий тим, що нові початки, закладені в мене на СПФ, стали потужним поштовхом для мого особистісного та професійного розвитку. Завдяки СПФ я зрозумів ще одну річ, що хочу не тільки вчитися, але й ділитися своїм досвідом, навчати та нести свою творчість людям, адже соціально-психологічний – це погляд у майбутнє. Погляд, який ламає стереотипи та допомагає відкритися для нового та дозволити світу пізнати тебе!

Степанюк Інна Андріївна, випускниця соціально-психологічного факультету

  • Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте? З 2010 року працюю на посаді асистента кафедри соціальної та практичної психології в ЖДУ ім. І. Франка, де викладаю академічні курси для студентів («Загальна психологія», «Вікова психологія», «Експериментальна психологія», «Основи психосемантики», «Гендерна психологія», Психологія травмуючих ситуацій», «Психологія волонтерської діяльності» та «Психологія інклюзивної освіти»), а також займаюся питаннями імплементації інклюзивної освіти в Україні.  
  • Як так сталося, що працюєте саме в цій організації? Чи планували працювати на цьому місці під час навчання. чи це збіг життєвих обставин? Думаю, що не випадково. За роки навчання в ЖДУ ім. І. Франка я проводила соціально-педагогічні дослідження під керівництвом доктора педагогічних наук Наталії Сейко (2008); психологічні дослідження під керівництвом доктора психологічних наук Вікторії Горбунової та кандидата психологічних наук Олександра Музики (2007-2013). Впродовж навчання на соціально-психологічному факультеті неодноразово ставала переможницею Всеукраїнських конкурсів наукових робіт з психології (2008, 2010). За високі академічні досягнення отримала стипендію Президента України (2008) та стипендію Кабінету Міністрів України (2009), а також стала стипендіаткою фонду В. Пінчука «Завтра UA» (2010-2011).
  • Які Ваші здібності та уміння допомагають в роботі? Які найсильніші сторони Вашої особистості? Чому саме вони? Безперечно, вміння знаходити спільну мову з людьми, вміння застосовувати здобуті знання на практиці сприяє моїй волонтерській діяльності. В якості волонтера я співпрацюю з українськими неурядовими організаціями та розробляю проекти соціальної інклюзії для дітей та молоді з особливими потребами. Маю досвід роботи з біженцями в таборі для біженців в Швейцарії (2012), з групою молоді та дорослих з тяжкими формами інвалідності в реабілітаційному центрі в Англії (2013) та тимчасово переміщених українців зі східних областей України (2014). Крім того, співпрацювала з волонтерами Корпусу Миру США в Україні та викладала курс «Психологія англійською мовою» для українських студентів (2011-2013). Впродовж 2014-2015 н.р. перебувала за програмою академічних обмінів імені Фулбрайта в Університеті Вісконсіна, штат Вісконсін, США.
  • Які професійні важливі якості Ви здобули на соціально-психологічному факультеті? Як це допомагає Вам зараз? Про це довго можна розповідати. Я навчилася мислити прогресивно. На даному етапі я вивчаю підходи та стратегії впровадження інклюзивної освіти в Україні та за кордоном. Основний акцент при цьому ставлю на розгляді стратегій, методів та ресурсів для створення ефективного освітнього інклюзивного середовища для осіб, які мають спеціальні освітні потреби, а також для тих, хто живе та навчається поряд з ними (батьки, ровесники, вчителі, громада міста). Окремий аспект у своїх дослідженнях приділяю вивченню технологій розробки та втілення індивідуального навчального плану для учнів/студентів з особливими потребами

Поліщук Тамара Сергіївна, випускниця соціально-психологічного факультету

Народилась 20 липня 1985 року в м. Житомир. У 2007 році закінчила соціально-психологічний факультет за спеціальністю «Психологія». Першою професійною сходинкою після випуску була посада практичного психолога в Житомирській ЗОШ №8. Після трьох років роботи в системі освіти вирішила спробувати себе в новій галузі, а саме в управлінні персоналом. Психологічна освіта та вміння мислити й працювати з великими обсягами інформації, здобуті в ЖДУ ім. І. Франка, стали хорошою основою для подальшого професійного саморозвитку.  У 2010 року переїхала в м. Київ та почала працювати HR-менеджером в бізнес-секторі (рекламний холдинг All Motion Group, нафто-газовий концерн «Укргаз», мережа канцелярських магазинів «Папірус»). За три роки з рекрутера виросла до керівника відділу управління персоналом завдяки постійній самоосвіті та навчанню у найкращих фахівців-практиків.

У 2012 році познайомилася із психологічною школою екзистенційного аналізу і логотерапії  Віктора Франкла та Альфріда Ленгле і почала навчання у GLE International. У 2015 році отримала рівень психолога-консультанта та паралельно з основною роботою стала вести власну психологічну практику. У 2013 році здобула другу вищу освіту за спеціальністю «Управління проектами» в Університеті економіки та права «КРОК». Як показав власний досвід, найкраща інвестиція часу та грошей - це інвестиція у свій професійний та особистісний саморозвиток. За 9 років після випуску опанувала декілька суміжних професій: психолог-консультант, тренер, менеджер з персоналу, проектний менеджер. На сьогоднішній день всі ці професії успішно поєдную на посаді директора Центру розвитку кар’єри в Університету економіки та права «КРОК».

Багато часу приділяю роботі із молоддю, допомагаю їй у професійному становленні та побудові майбутньої кар’єри, яка б приносила не тільки дохід, але і задоволення. Є керівником соціальних та освітніх проектів для школярів та студентів  (Всеукраїнський молодіжний економічний форум, профорієнтаційний фестиваль для школярів ПРОФ FEST, Школа кар’єрних консультантів, Career Camp та ін.). У позаробочий час дуже люблю подорожувати різними країнами та вивчати їх культуру, ходити в походи та фотографувати. Мої хоббі на сьогоднішеій день почали переростати у власний бізнес. Поєднуючи подорожі із авторськими тренінгами з особистісного розвитку у 2016 році стала співзасновником тренінгово-туристичної компанії «PsyWild». Мій життєвий девіз «Можливо все! На неможливе лише потрібно більше часу».

Марчук Олеся Олегівна, випускниця спеціальності «Практична психологія. Соціальна педагогіка»

  • Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте?  Проваджу активну роботу в центрі іпотерапії «Тріумф» із 2010 року.
  • Як так сталося, що працюєте саме в цій організації? Чи планували працювати на цьому місці під час навчання. чи це збіг життєвих обставин?   Набуті в університеті знання та навички я вдало поєднала з улюбленим хобі - кінним спортом і в 2010 році створила центр іпотерапії «Тріумф». У 2011 заснувала Житомирський обласний благодійний фонд «Берегиня Полісся» основним напрямком діяльності якого є реабілітаційна,оздоровча, просвітницька, культурна та спортивна діяльность в інтересах дітей інвалідів та надання їм психологічної, соціальної допомоги.  
  • Які Ваші здібності та уміння допомагають в роботі? Які найсильніші сторони Вашої особистості? Чому саме вони?   Я звикла не зупинятися на досягнутому. Після заснування центру я зрозуміла, що маю ще багато чому навчитися. Тому У 2012 році отримала міжнародну кваліфікацію «Іпотерапевта» у Тбіліській медичній академії імені П. Шотадзе та  Грузінської федерації райттерапії. У  цьому ж році пройшла навчання у Севастопольському економіко-гуманітарному інституті імені В. І. Вернардського на кафедрі фізичної реабілітації  за напрямком «Іпотерапія як метод лікування дітей з ДЦП». Згодом у Москві пройшла навчання при «Національної федерації лікувальної верхової їзди та інвалідного кінного спорту» та Центру реабілітації інвалідів дитинства «Наш сонячний острів» за напрямком «Іппотерапія при аутизмі». Брала участь у 4-й ювілейній міжнародній всеросійській іпотерапевтичній конференції «20 років у седлі: від надій до звершень». У 2013 році я стала членом «International school of hippotherapy». У цьому ж році поїхала до Польщі за програмою по обміну досвідом між центрами, що займаються реабілітацією осіб з інвалідністю. 27-29 березня брала  участь у «Першій міжнародній конференції з іпотерапії» в Україні. У 2013 році на базі Житомирської  обласної наукової бібліотеки ім. Ольжича заснувала центр каніс-терапії. У 2014 році пройшла навчання при Першому Санкт-Петербурзькому державному медичному університеті ім. Академіка І. Павлова з участю АНО «НДІ кінології" та взяла участь у Другому Всеросійському конгресі по каніс-терапії «Каніс-терапія у сучасній системі реабілітації». У цьому ж році в рамках Польсько-Білорусько-Українського проекту була запрошена лектором циклу семінарів з «Використання коней гуцульської породи для різних форм іпотерапії». У 2015 році заснувала щорічне фестиваль «Свято українського коня» з ціллю популяризації та збереження українських традицій пов’язаних з українським конем. У цьому ж році вступила на магістратуру у Житомирський національний агроекологічний університет.

Василюк Леся Володимирівна народилася 8 березня 1990 року в м. Житомирі.

З 1997 р. до 2007 р. навчалася в ЗОШ І - ІІІ ступенів № 6 ім. В.Г. Короленка м. Житомира, де одержала атестат про повну загальну середню освіту.

У 2007 році вступила до Житомирського державного університету імені Івана Франка на соціально - психологічний факультет за спеціальністю "Практична психологія". Під час навчання виконувала обов'язки голови культмасового сектору; брала активну участь в якості організатора під час створення і проведення факультетських свят; виступала в академічному хорі соціально - психологічного факультету; була лауреатом конкурсу "Людина року" у номінації "Студент року - 2009", "Студент року - 2011" та у номінації "Порядок понад усе - 2010"; брала участь у факультетському конкурсі студенстських наукових робіт; виконувала обов'язки замісника старости; має дві наукові публікації. У 2012 році з відзнакою закінчила Житомирський державний університет імені Івана Франка і отримала повну вищу освіту за спеціальністю "Практична психологія" та здобула кваліфікацію практичного психолога.

З 2012 по 2013рр. працювала в Житомирському міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на посаді фахівця із соціальної роботи.

З 2014 року працювала в Житомирському міському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Житомирської міської ради на посаді секретаря.

З 2015 року працювала в громадській організації "Жіночий інформаційно - консультативний центр" на посаді психолога та тренера з проведення тренінгових занять. Координатором – психологом проекту «Надання допомоги потерпілим від насильства в сім'ї та запобігання розповсюдженню домашнього насильства". Тренером проекту "Підвищення обізнаності учнів професійно-технічних училищ Житомирщини щодо безпечної міграції та працевлаштування». Тренером проекту «Поширення національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми». На даний час залишається членом громадської організації «Жіночий інформаційно-консультативний центр».

У 2016 році працювала на базі Тренінгового центру Нової Поліції для курсантів патрульної служби м. Житомира викладачем з дисципліни «Протидія торгівлі людьми». 

ІНТЕРВ’Ю З ВИПУСКНИЦЕЮ – Броновицькою Маріанною Юріївною.

  • Де Ви працюєте? Яку посаду займаєте? Який досвід роботи маєте? Працюю практичним психологом у Володарськ-Волинському НВК «ДНЗ – ЗНЗ І-ІІІ ступенів» №1, вже майже 3 роки.
  • Як так сталося, що працюєте саме в цій організації? Чи планували працювати на цьому місці під час навчання. чи це збіг життєвих обставин? На 4 курсі проходила практику в своїй рідній школі і сталось так, що основний працівник пішла в декретну відпустку і мені запропонували дану посаду. Я зовсім не планувала, що буду працювати у своїй школі. Я мріяла про іншу специфіку та іншу сферу.
  • Які Ваші здібності та уміння допомагають в роботі? Які найсильніші сторони Вашої особистості? Чому саме вони? Допомагає в роботі в першу чергу, мабуть, уміння слухати і здатність співпереживати дитині, дорослому. А також здатність до аналізу слабких та сильних сторін заходів (розвивальних занять, виступів на батьківських зборах, перед учнями і т. д.), що дає можливість удосконалювати свою майстерність. Впертість, толерантність, старанність, деякою мірою креативність є невід’ємними у моїй роботі.
  • Чи згадуєте студентське життя? Розкажіть про найяскравіші свої спогади. Розкажіть про найкумедніший випадок з Вашого студентського життя. Студентське життя постійно згадується, адже воно було веселим, яке, в свою чергу, подарувало багато знайомств з класними людьми. Життя на СПФ було завжди яскравим, особливо згадуються флешмоби, концерти, волонтерство. Всіх спогадів не опишеш)))
  • Чи допомагає Вам в житті те, що Ви – психолог? Так, допомагає. Я навчилась контролювати свої емоції, спокійно аналізувати події свого життя, вислуховувати своїх близьких і рідних тощо.
  • Ваш меседж до теперішніх бакалаврів – випускників. «Самовдосконалюйтесь! Займайтесь побільше самоосвітою, адже це запорука успішності!»
  • Якби Ви мали можливість повернутися на 4-й курс, що б Ви зробили інакше? Ну якби була можливість повернутись в роки навчання, то я б побільше брала участь у навчальних проектах.